У заголовок я винесла слово «майже», тому що: а) завдання обійтися зовсім-зовсім без цукру не було — я не спортсменка, яка готується до виступів, і не планувала скидати вагу. Та й загалом, як ви пам’ятаєте, я не проти цукру; б) цукор міститься в дуже багатьох, навіть несолодких, продуктах — він виконує роль консерванта або відтіняє смак певних страв чи продуктів. А мені не хочеться відмовлятися, наприклад, від смачної маминої консервації з кабачків або солодкого перцю лише з цієї причини.
Навіщо я вирішила провести цей експеримент: цукор — це зайві калорії зі швидких вуглеводів, а магазинні солодощі зазвичай містять не лише непомірну кількість цукру, а й купу інших не надто корисних інгредієнтів. Чому б просто не перестати купувати все це?
Я не вірю в усілякі диво-марафони на кшталт «стільки-то днів без цукру» і жорсткі обмеження. Звичка не встигає сформуватися, тому «відкат» майже гарантований, варто лише знову купити щось заборонене. А спокуса ж є: що більше обмежень, то морально важче. Поступова мінімізація певних продуктів у раціоні в цьому сенсі значно ефективніша: потроху змінюється саме сприйняття смаків, і те, що раніше здавалося смаколиком, із часом перестає подобатися.
Від чого я вирішила відмовитися насамперед: цукор у чаї та каві, магазинна випічка й солодощі з цукром. Бувають винятки, але дуже рідко. Із солодощів я залишила тільки варіанти без цукру та органічний шоколад у дуже помірних дозах — щоб менше хотілося вбивати людей. Як виявилося, за бажанням можна знайти чимало солодощів або взагалі без додавання підсолоджувачів, або з якісними цукрозамінниками.
Десерти й випічку намагаюся їсти тільки домашні: додаю туди цукрозамінник на натуральній основі або фрукти чи сухофрукти для солодкості. У випічці звичайне борошно замінюю на цільнозернове, вівсяне або лляне.
На фрукти та ягоди я жодних обмежень не встановлювала — навіщо? Порівняно зі звичайними солодощами й випічкою вони доволі низькокалорійні, а з’їсти більше ніж 200–300 грамів якихось ягід у мене все одно не виходить. Єдині винятки — банани й виноград. Але перші мені встигають набриднути за зиму, і багато їх не з’їси, а виноград я просто не дуже люблю.
Зате з фруктами та ягодами ви отримуєте багато вітамінів і клітковини. Для порівняння: за калорійністю 300 грамів ягід — візьмемо щось калорійніше, на кшталт малини чи лохини, — дорівнюють приблизно 25 грамам шоколаду, тобто близько 150 ккал.
Щодо цукрозамінників. Після кількох років спроб, помилок і викинутих або роздарованих упаковок цукрозамінників я знайшла для себе прийнятний варіант із суміші еритритолу, стевії, сукралози й топінамбура. Його можна використовувати навіть у випічці — хто не в курсі, не всі цукрозамінники для цього підходять, — і при цьому смак страви не страждає.
Після нього не залишається мерзенного присмаку, що дуже важливо. Саме через це я забракувала безліч цукрозамінників: вони або псували смак страв, або залишали присмак, якого неможливо позбутися.
Щодо цукрозамінників теж є багато суперечок, але всі дослідження, які проводилися, демонструють, що помірне й дозоване споживання навіть неоднозначних хімічних цукрозамінників не шкодить здоров’ю. У мене ж за рік пішло десь 250 грамів цукрозамінника. Тобто, споживання ультрапомірне. Та й у напої я його не кладу. Для тих, кому питання напоїв актуальне, рекомендую сироп агави.
Результати. Жодного прозріння, появи третього ока та інших чудес я не чекала. Але їх і не сталося. Не дарма я вірю тільки в силу маркетингу і його здатність роздмухувати ажіотаж навколо певних продуктів. Це з розряду анекдоту на тему: «100% людей, які пили воду, померли».
Чи стало менше прищиків, перепрошую за інтимні подробиці? Трохи. Але в мене суха шкіра, не схильна до комедогенності. Чи зникли зморшки? Ахаха, припиніть. Чи глобально змінилося самопочуття? Теж ні. Чи змінилася вага? Аналогічно. У фігурі взагалі жодних змін. Що вкотре доводить: загалом роль відіграють надходження й витрата калорій у поєднанні з фізичною активністю.
Що змінилося — це сприйняття солодощів. Якщо мені раптом захотілося купити солодощі в магазині, я це роблю, але потім виявляю, що їм їх узагалі без задоволення. І це надовго відбиває бажання навіть дивитися в їхній бік.
Наприклад, за цей рік я з’їла десь 4 порції магазинного морозива, причому всі — сорбети. А от домашнього морозива було трохи більше, але воно було без цукру. Величезними ласощами мені тепер здаються протеїнові батончики, хоча деякі європейські теж виявилися непомірно солодкими, а також батончики на основі горіхів і сухофруктів — хороший варіант для туристів, до речі.
Висновок — усе той самий, перевірений роками правильним харчуванням: формування харчових звичок і вподобань потребує часу, але воно того варте. Доволі швидко ви перестаєте думати в стилі: «О боже, які це страждання — жити без тортиків». Тому що просто перестаєте дивитися в їхній бік.
Коли ходиш супермаркетом, це чудово оптимізує логістику пересування й покупок: значний шмат полиць у голові просто «викреслений», тому я йду тільки в ті відділи, де лежать потрібні продукти, і не витрачаю час на розгляд інших. Золоте правило «не купив — не з’їв» досі залишається найдієвішим.
Ще один результат — замість солодощів організм терміново почав вимагати сезонних овочів, фруктів і ягід. За це літо я, мабуть, з’їла кілька ящиків ягід. Ніколи раніше стільки їх не їла. Але думаю, користі від цього явно набагато більше, ніж від солодощів: саме сезонні овочі та фрукти найсильніші за вмістом вітамінів і мікроелементів. Тож це наслідок я теж вважаю позитивним.
Загалом мій досвід не насичений чудесами. Не можу закликати всіх повторювати його, але для мене він, як завжди, цікавий. Люблю всілякі корисні експерименти з харчуванням, коли несподівано виявляється, що харчові звички змінюються, трансформуються, а організм реагує на них доволі позитивно.
Немає коментарів:
Дописати коментар